Організація харчування дітей в ДНЗ

Для забезпечення правильного харчування будь – якій людині необхідні три умови:
• наявність у їжі усіх необхідних інгредієнтів;
• здоровий травний тракт;
• раціональний режим харчування.
Повноцінний фізичний і нервово – психічний розвиток дитини дошкільного віку можливий у разі забезпечення його раціональним харчуванням. Раціональне харчування передбачає використання необхідного набору продуктів, які містять усі необхідні харчові компоненти, вітаміни, мікроелементи відповідно до вікових фізіологічних потреб дитячого організму.
У дошкільному закладі під час організації харчування необхідно дотримуватися гігієнічних вимог до приготування, перенесення та роздачі їжі, виконання рекомендацій щодо інтервалів між прийманнями їжі, не допускаючи причин порушення режиму.
Перед кожним прийомом їжі стіл сервірують згідно меню. Із двохрічного віку дітей привчають користуватися серветкою. На четвертому році життя навчають користуватися виделкою. Дітей привчають сідати охайними за стіл, з чистими руками, сидіти за столом правильно і користуватися столовими приборами (згідно з вимогами навчальної програми). Руки необхідно мити безпосередньо перед тим, як діти сідають за обідні столи, і після приймання їжі.
З 4-річного віку дітей привчають чергувати в групі під час приймання їжі з використанням санітарного одягу, сервірувати столи, збирати посуд.
Організовуючи харчування, необхідно додержуватися принципів наступності та єдності вимог у ДНЗ і в родині. Питання раціонального харчування дітей слід розглядати на батьківських зборах, висвітлювати в інформаційних куточках.
Для правильної організації годування дитини вдома, особливо у вихідні дні, батьки повинні знати режим і специфіку харчування у ДНЗ, тому щодня в інформаційних куточках необхідно вивішувати меню із зазначенням виходу страв.
Для збереження апетиту не рекомендують годувати дитину вдома вранці перед відвідуванням ДНЗ, виняток можуть становити яблуко, морква, овочевий сік у кількості 50-100 грамів. Якщо дитина поснідала вдома, їй не слід снідати вдруге.
Заборонено садити дітей за столи до закінчення сервірування.

/Files/images/36367526.jpg

/Files/images/7278.gif


Все залежить від батьків

Одним з важливіших засобів боротьби з респіраторними інфекціями є загартовування, про що всі батьки, звичайно, чули і читали не раз. Однак до загартування багато хто відноситься скептично, тому що загартувати дитину намагались - і нічого не виходило.

Але в оздоровчих групах виходить! І не тільки тому, що загартовування тут проводять систематично, поступово, методично, не опускаючи рук через перші невдачі, але і тому, що поєднують його зі строгим і точним дотриманням режиму дня. Чи досяжне це в домашніх умовах? Безсумнівно! І перше, що повинні зробити батьки, переглянути домашній побут і уклад, свої звички, навіть стиль взаємин у родині.

Дитині необхідний спокійний, доброзичливий психологічний клімат. Який тут зв'язок з респіраторними інфекціями? Запевняю вас, цілком реальний. Сварки, лайки в присутності дитини сприяють виникненню в нього неврозу, це істотно знижує захисні можливості дитячого організму.

Удар по здоров'ю дитини наносять і шкідливі звички батьків. Доведено, що діти батьків, які палять , хворіють бронхолегенічними захворюваннями набагато частіше, ніж діти батьків, що не палять. І якщо дорослі курці відмовляться від цигарок, це буде благом і для них самих, і для дитини.

Дуже важливий і загальний розпорядок життя. На жаль, у багатьох родинах, особливо молодих, зневажають режимом, а це неминуче йде на шкоду дитині.

За нашими спостереженнями, діти, що відвідують дошкільні установи, найчастіше занедужують після вихідних і святкових днів. І трапляється це тому, що вдома дитина не забезпечена режимом, до якого він звик, на який настроївся в дитячому садку: увечері укладають спати пізніше, скасовують денний сон, прогулянку заміняють іграми вдома, дозволяють скільки завгодно дивитися телепередачі, перегодовують насолодами. Все це негативно позначається на незміцнілому дитячому організмі, розладжує функції всіх його органів і систем, неминуче послабляючи тим самим і захисні механізми.

Домашній режим дитини повинен бути продовженням режиму дитячої установи, а якщо в дитячий сад маля не ходить, то вдома йому необхідний відповідному віку і чітко дотримуватись розпорядку дня. Без цього важко очікувати успіху від загартування.


/Files/images/post-118526-1288465963.png

/Files/images/animashki-linii-1178.gif

Значення вітамінів для розвитку здоров’я

Однією з причин погіршення стану здоров'я дитини є дефіцит вітамінів

Повноцінне харчування має неабияке значення для нормального фізичного та розумового розвитку дитини. Організм, що росте, потребує велику кількість поживних вітамінів (білків, жирів, вуглеводів), які надходять переважно з продуктів харчування. Поряд з цим, процеси обміну речовин в організмі дитини відбувається за участі біологічно активних сполук - вітамінів та мікроелементів. В організмі людини вітаміни беруть участь у процесах обміну речовин. Мікроелементи покращують засвоєння вітамінів та регулюють обмін речовин. Для дитячого організму в період інтенсивного росту абсолютно необхідними є кальцій, фосфор та магній.

Потреба у вітамінах залежить від віку, фізичного навантаження і стану здоров'я дитини. Основні групи ризику з дефіциту вітамінів складають діти у віці: 3-х років; від 5 до 7 років; 11 — 15 років.

Якщо говорити про наслідки дефіциту вітамінів у дітей, то вони можуть бути такими:

· погіршення самопочуття;

· зниження розумової і фізичної працездатності;

· порушення функціонування імунної системи (зниження опірності до інфекцій);

· уповільнення темпів фізичного і психологічного розвитку;

· схильність до розвитку різних патологічних і хронічних станів.

Варто зазначити, що більшість вітамінів не синтезуються в організмі (крім вітаміну К та біотину), або синтезуються у недостатній кількості (вітаміни В1, В2, В6), тому повинні надходити з їжею.

Раціон харчування дитини обов'язково повинен містити молочні продукти джерело вітамінів та кальцію), м'ясо, рибу (джерело фосфору, кальцію), хліб, іноді крупи (джерело вітамінів групи В), фрукти (А, бета-каротин, С, Е)рослинні та тваринні жири (Е, С, А). Треба знати, що вживання овочів та фруктів з теплиць, кулінарна обробка продуктів, тривале зберігання значно зменшують вміст вітамінів у продуктах.

Дефіцит вітамінів, пов'язаний з недостатнім їх надходженням в організм з їжею, порушенням їх синтезу в організмі, або порушенням засвоєння, приводить до вітамінної недостатності - гіповітамінозу. Основними ознаками гіповітамінозу є: дратівливість, порушення сну, швидка втомлюваність, анемія, відставання у рості та розвитку, зниження пам'яті, часті інфекційні захворювання.

Крайній ступінь недостатності вітамінів в організмі, який проявляється вираженими порушеннями обміну речовин і функціонуванням органів та тканин, специфічними для кожного вітаміну називається авітамінозом (цинга - авітаміноз С, рахіт — авітаміноз Д).

У дітей дошкільного і шкільного віку забезпечення вітамінами залежить від збалансованого раціону харчування.

Так, відомо, що вміст вітамінів у продуктах рослинного походження у зимовий і весняний час значно знижується. У літній і осінній періоди, навпаки, перевага надається природнім, екологічно чистим продуктам (свіжим фруктам, овочам і ягодам, а також сокам).

Курс вітамінопрофілактики варто розпочати у наступних випадках: у осінньо-зимовий та весняний періоди (з жовтня до травня), у період інтенсивних емоційних або фізичних навантажень (зміни середовища, у стресових ситуаціях), після тривалого прийому ліків (антибіотиків), під час дотримання дієти (у тому числі лікувальної).

Вітамінні препарати необхідно обирати відповідно до віку дитини: дітям від 2 до 4 років — жувальні таблетки (вітамінно-мінеральні комплекси), старшим 4 років - таблетки та капсули. Для дітей старшого віку, бажано щоб препарат містив вітаміни А, Е, С, кальцій, йод та селен. Дітям, які мають схильність до алергічних реакцій краще обирати препарати, що не містять барвників, а дітям з цукровим діабетом - без цукру.

Приймати вітаміни краще під час або одразу після їжі, переважно вранці.

Необхідно обов'язково проконсультуватися з педіатром стосовно вибору вітамінного препарату та тривалості курсу вітамінопрофілактики.

Призначати препарати повинен лише кваліфікований лікар.

Сумлінно виконуйте всі призначення педіатра, пам'ятайте, що самолікування може зашкодити дитині

/Files/images/linii7.gif

Кiлькiсть переглядiв: 0